logo_euea logo_confh
УКРАЇНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ МАЙБУТНЄ: ШЛЯХ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЧИ ПОДОВЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ?

Аварія на японській АЕС «Фукусіма-1» змусила світове співтовариство кардинально переглянути плани щодо ядерної енергетики у світлі прагнення до чистої енергії, і в державному масштабі переоцінити основні орієнтири національної енергетичної стратегії. Наприклад, Німеччина негайно провела переоцінку планів з ядерної безпеки, і вирішила вже в найближчі десятиліття майже 100% перейти на альтернативну енергетику.

В Україні такі заходи ще не розглядаються. «Ми не можемо повністю відмовитися від атомної енергетики, у нас немає для цього ні технічних, ні фінансових ресурсів. Зараз АЕ становить близько 13% в енергобалансі країни, а для електроенергії ця цифра становить приблизно 48%. Проте «зона відчуження» дає нам шанс зробити сміливі кроки в бік більш «зеленого» і екологічно сталого майбутнього», - повідомив Дейв Янг, голова Ради ЄУЕА і генеральний директор INS, компанії, що спеціалізується на проектах у сфері альтернативної енергетики.

Експерти пропонують використовувати землі, які простоюють в «зоні відчуження» для вирощування біомаси та виробництва електроенергії. Наприклад, Білорусь ввела в господарський оборот третину заражених радіацією земель, але тільки після дорогих програм дезактивації. За попередніми підрахунками, до 50% заражених земель «зони відчуження» з 260 000 га можна використовувати для вирощування енергетичних культур. Це, в свою чергу, могло б забезпечити 200МВт електроенергії, що дасть енергозабезпечення 400 000 домогосподарств або в розрізі комбінованого виробництва електроенергії і тепла, порівняно з генерацією одного блоку невеликій атомній електростанції (500МВ).

Як коментує Дейв Янг: «Таке рішення проблеми могло б влити грошові кошти в місцеву економіку і підвищити зайнятість населення. Проект подібного роду зміг би в рази збільшити виробництво відновлюваної енергетики в Україні і показати серйозність наших зобов'язань в секторі «зеленої енергетики». На додаток до цього розглядаються інші схеми з контролю ризику лісових пожеж, в результаті яких вивільняється радіація, за допомогою систем контрольованого спалювання та фільтрації для очищення диму. Ці схеми можуть доповнити один одного і згенерувати навіть більше енергії, яка інакше була б просто втрачена.

Так, 18 березня цього року в Україні було підписано Меморандум про співробітництво між Державним агентством з управління зоною відчуження, Wageningen University and Research Centre* (Нідерланди), Інститутом біомаси та сталого розвитку (створений навесні за підтримки Центру з біоенергетики Полтавської аграрної академії) і PhytoFuels Investments (бельгійсько-українське підприємство з вирощування та використання біомаси). «Головним завданням цієї угоди є реабілітація радіоактивно забруднених земель зони відчуження шляхом вирощування енергетичних рослин з метою їх подальшої переробки в біопаливо. Використання половини зон для вирощування енергетичних рослин дасть енергетичний еквівалент у кількості 0800 млн кубів газу. Звичайно, це не вирішить енергетичні проблеми України (імпорт газу становить 33 мільярди кубів), але це є більше, ніж виробляють більшість зелених проектів (приблизно 200 мВт електрики і до 300 мВт тепла). Тут головним елементом є те, що землі «зони відчуження» не можна використовувати в інших цілях (особливо продовольчих), тому що вони занадто радіоактивні, і їх дезактивація є досить дорога» - розповідає Лоїк Лерміньо, співзасновник компанії PhytoFuels Investments.

Експерти також відзначають, що зацікавленість бізнесу у розвитку земель Чорнобильської зони пояснюється тим, що одним з найбільш важливих вимог до біопалива є відсутність конкуренції за землі продовольчого призначення, адже вони не можуть виділятися за рахунок лісів, пасовищ або природних ресурсів. «Це один з важливих критеріїв стійкості відповідно до стандартів біопалива, оскільки, останнє часто звинувачують в непрямому підвищення цін на продукти харчування, викликане використанням кукурудзи та зерна для виробництва біоетанолу, або скороченням площ під продовольчі культури, - пояснює Лоїк Лерміньо, - а істотних запасів орних земель, призначених не для продовольчих культур, Україна не має. Завданням держави є призначати малопродуктивні, еродовані і деградовані землі непродовольчими, щоб компанії мали можливість використовувати їх для вирощування енергетичних культур, відповідно до міжнародних стандартів стійкості і повернути податковий кредит на додану вартість при експорті, і, одночасно, вирішити існуючі екологічні проблеми. До того ж, енергетичні культури можна використовувати для меліорації виснажених і зношених земель». Як уточнює експерт, невживаний енергетичний потенціал біомаси в Чорнобильській зоні відчуження набагато вище того, що може дати одна з невеликих атомних електростанцій у м.Рівне.

Виходячи з гостроти та актуальності проблем енергоефективності та енергозберігаючих технологій в Україні експерти ЕУЕА разом з представниками Європейської Комісії, уряду України, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, представниками бізнесу та донорських організацій зберуться на Другому Європейсько-Українському Енергетичному Дні, щорічному заході в сфері енергоефективності та альтернативної енергетики, яке відбудеться 31 травня - 1 червня 2011 р. в готелі InterContinental (Київ).

Довідкова інформація:

* Wageningen University and Research Centre - це наукова установа, яка є лідером з досліджень в області сільського господарства та біоенергетики. У 2000 році воно брало участь у міжнародному консорціумі з розробки програми з реабілітації радіоактивно забруднених земель шляхом вирощування біомаси в комерційних масштабах із закладкою дослідів в Білорусі. Однак до того часу слабка зацікавленість у біопаливі і його низька реалізаційна ціна призвели до низької рентабельності проекту

 
 
                Генеральний Партнер

               

 

                Партнери
 

         

 

         

 

        

 

        

 

 

Доповідачі 2012

  • EnergyDay